У Маріуполі Анастасія рятувалася разом із двома дітьми. Сину був 1 рік. Донечці - 4. Відчим був у теробороні. Із квартири жінка перейшла жити до приватного будинку батьків чоловіка, поблизу міського саду. Світла, води, газу не було з початку березня. Спали одягнені. Їжу готували на багатті. За водою під обстрілами ходили в парк.
Згадує, як люди несли речі з розтрощених магазинів: "Народ тягнув усе. І шпалери, і унітази. Молодь несла манекени".
"Ми поїхали на квартиру мами. Вікон не було. Сусіди згоріли живцем... Вистрибували з вікон. Сусідка з третього поверху зламала хребет", - розповіла жителька Маріуполя Анастасія.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.