До війни у мене життя було як життя. Працював, поки на пенсію не пішов. Проживав в місті Охтирці. Мені 74 роки.

Коли почули про початок війни, ми були в шоці, навіть у трансі. Виїжджали до знайомих у Полтавську область. Їхали своїми машинами. Тільки пости стояли по дорозі, а так - нічого особливого не було.

Окупантів ми зустріли по дорозі. Бачимо: не наші машини. Так і зрозуміли, що це не наші, а росіяни. 

Всякі труднощі були. Не зовсім добре у чужих людей жити. Ми вже додому повернулись.

У нас усіх одна думка – потрібно, щоб Україна перемогла.