Мельник Галина, 9 клас, Великотелковицький ліцей

Вчитель, що надихнув на написання есе - Сад Тетяна Юріївна

«1000 днів війни. Мій шлях»

Пройшло вже 1000 днів від початку війни. За цей час змінилося багато: і моє життя і життя моїх рідних та друзів. Рівненська область хоча і далека від бойових дій, не залишилася осторонь. З перших днів війни ми всі відчули, що змінилося все. Спочатку це був шок. Люди не знали, як реагувати. у кожного були свої страхи: за сім’ю, за майбутнє, за свою країну. Але з часом ми почали об’єднуватися.

В Рівному, як і в багатьох містах і селах, люди почали активно допомагати ЗСУ: хтось плів сітки, хтось готував їжу для військових, хтось передавав теплий одяг чи фінансову допомогу.

Крім цього, багато сімей прийняли до себе біженців, де йшли бойові дії. Моя сім’я прийняла біженців з Бородянки, коли Київ був під окупацією. Рівненщина стала прихистком для багатьох людей. Важко бачити, як ці люди залишають свої домівки, але водночас це навчило нас співчуття й підтримки.

Війна змінила наші пріоритети, зробила нас сильнішими та згуртованішими. За ці 1000 днів ми навчилися жити в новій реальності й боротися за нашу свободу.

Рівненська область стала для мене місцем, де я зрозуміла, що навіть у важкі часи є місце для добра й допомоги іншим. Ці 1000 днів навчили мене цінувати кожен момент і людей, які поруч.