Не було світла, води й газу. Було важко, але постійно сиділа в підвалі. Було сиро та дуже холодно. Я так ночувала з чоловіком. До нас приходили сусіди, ми всі об’єднувались. Моя бабуся відмовлялась спускатись. Було небезпечно. Росіяни розбомбили МРЕО, військкомат.

Я бачила вибухи в сусідніх селах, які були зруйновані. Потом росіяни окупували село. 

Я виїхала з чоловіком і бабусею. Господарство залишилось, чоловік повернувся. Декілька місяців доглядав господарство. Останнім коридором він виїхав через Василівку, коли вже неможливо було залишатись у селі. Росіяни його ретельно перевіряли, брали відбитки пальців. Вся моя родина розкидана світом. Кожен день зідзвонюємося та дізнаємось, як вони, чи були прильоти. Сподіваюсь, що все буде у всіх нас добре.