Павло мріє про закінчення війни та стати юристом. Хлопець добре пам'ятає початок повномасштабного вторгнення та як довго доводилося виїжджати з рідного Харкова. У перші дні навали росіян, залізничний вокзал був переповнений мирними мешканцями, які намагалися виїхати в більш безпечне місце. Спершу родина Павла мешкала у Львові, пізніше все ж повернулися до рідного Харкова. Нині місто на кордоні з країною-агресором живе під постійними обстрілами. Проте навіть попри довготривалі повітряні тривоги та небезпеку, Харків не здається.