Війна застала Олександру Віталіївну у Малій Токмачці у сестри. Вона розповідає, що перші тижні провела у холодному та сирому підвалі, а в середині березня вдалося виїхати до Запоріжжя. Переломним моментом для ухвалення рішення про переїзд стали безперервні обстріли, коли було страшно вийти на вулицю. У селі не стало світла та газу, води теж немає. Героїня сподівається, що за два місяці війна закінчиться і це буде найкращий подарунок на її день народження.
«Раніше ми не помічали тишу та спокій»
Переглядів 388