Понад десять років Тамара працює в Центрі реабілітації для людей з інвалідністю - місці, що стало для неї другим домом. Коли почалася війна, вона на деякий час виїхала на Вінниччину, але навіть звідти продовжувала допомагати своїм підопічним. Повернувшись до Києва, знову опинилася серед вибухів і руйнувань - двічі ракети падали поруч із її будинком. Але, як і тоді, вранці вона просто йде на роботу. Бо це не лише її професія, а й спосіб триматися - зберігати віру, спокій і надію на перемогу.