Ольга добре пам'ятає, як низько летіли ворожі ракети над її селом в Запорізькій області. З перших днів великої війни вона записувала свої переживання та пережиті моменти у щоденник. Так дівчина справлялася зі стресом та страхом. На початку окупації солдати зайшли у її двір. Ользі довелося тікати через вікно до сусідки, аби сховатися від російських військових. Пізніше дівчина виїхала на підконтрольну Україні територію.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: