Світлана не виїжджала з Бахмута до жовтня 2022 року – треба було доглядати за літніми хворими батьками, які б не витримали складну дорогу. Весь цей час жінка продовжувала працювати продавчинею, жила без світла і води, під постійними російськими обстрілами. Робота зрештою врятувала їй життя – приліт ракети біля будинку стався, коли Світлана була в магазині. Мама загинула, батько дивом вижив. Разом з ним Світлана виїхала на Київщину. Сімейне горе не зламало жінку, Світлана з оптимізмом дивиться у майбутнє та мріє, щоб хоча би діти мали змогу колись знов побувати на рідній землі.