Марія Григорівна пригадує перші дні повномасштабного вторгнення в рідному Оріхові. Під час одного з ворожих обстрілів її будинок загорівся. Жінці довелося самотужки гасити пожежу. Після цього вони з сином вирішили виїхати з рідного міста в більш безпечне Запоріжжя. Марія Григорівна мріє після війни повернутися додому й продовжити звичне життя, але зараз вона змушена турбуватися про те, як оплатити витрати на лікування сина, який отримав травми під час ворожого обстрілу.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: