Мені 23 роки. Проживали ми у Попаснянському районі. В нас усе почалося ще 23 лютого ввечері. Ми вже готувалися до чогось страшного. 24 числа прокинулися від вибухів і побачили, що готують евакуаційні автобуси.

У лютому вже зникла вода, світло. Привозили лише хліб, а так – продуктів не було. Якщо б волонтери не приїжджали, я не знаю, як би ми впоралися.

Мене все шокувало, адже ми такого навіть у 2014 році не переживали.

Нас евакуювали волонтери греко-католицької церкви. Ми зупинилася в Дніпрі у родичів. Війна зруйнувала все, що було. Хотілося б, щоб вона якомога швидше скінчилася.

Я не можу зараз будувати плани на майбутнє.