Я жила на лінії фронту з 2014 року. Масовані обстріли почались напередодні вторгнення. З рідними я пішла в підвал, тому що нестерпно було залишатись вдома. Не було води та світла. Лікарні, магазини та аптеки не працювали. Запаси медикаментів, продуктів та води у мене були. Прильоти снарядів були скрізь. Влучило у мій двір, вилетіли вікна та зруйнувало гараж. 

Я зібрала речі за десять хвилин та виїхала з села. Зараз живу на Харківщині. Дуже чекаю на закінчення війни. Повертатись додому немає сенсу. Думаю, що залишусь у Харківській області.