Ми їхали на заправку вранці, де вистояли кілометрову чергу. Пригадую вибухи, ракети, постійні обстріли, тривоги. До цього важко звикнути…
Ми живемо разом з сім’єю, але не рідному будинку. Зворушувало, коли зовсім сторонні люди приходили на допомогу. Роботи зараз немає, я мама в декреті.
Речей, які б нагадували про тривожні моменти війни, немає, але в пам'яті залишаються страшні моменти, які трапились з нашою родиною.