Я мешкав у Бахмуті. Нині студент. 

Перший день повномасштабного вторгнення був страшним. Не  зрозуміло було що робити. 

На початку війни продукти дуже швидко розібрали, нічого не було. З медикаментами було ще гірше. 

Приємно вразили наші військові. Вони були дуже позитивні та заряджені. Діалоги з ними були дуже крутими. 

З Бахмута ми виїхали евакуаційними автобусами. Доїхали до Краматорська. Звідти залізницею до Черкас. Обрали це місто, бо воно розташоване у центрі України.

Ми багато що втратили. Важко виходити із складних життєвих ситуацій. Не вистачає грошей, немає стабільності. Дуже критично.

У майбутньому бачу Перемогу над російською фередацією, звільнення наших територій, облаштування і відбудову знищеної інфраструктури, налагодження економіки та щасливе життя.