Коли почалася війна, я знаходився на робочому місці в селищній раді, відразу ж почав приймати участь в допомозі мешканцям селища та подоланні паніки.

Найтруднішими були відчай людей, відрив від звичайного середовища, відсутність продуктів, тепла, газу, найбільше зв'язку.

З гуманітарною катастрофою під час війни стикнулися. Завдяки волонтерам та згуртованості знайомих вирішували проблеми з відсутністю ліків, продуктів, палива.

Зараз моя родина вся разом. До війни у мене була робота в органах місцевого самоврядування, зараз військовослужбовець- доброволець.

Найбільше приємні  звістки про те, що всі рідні та знайомі живі, особливо ті, з ким був втрачений зв'язок до пари місяців.

Про початок війни нагадують розграбований будинок під Бородянкою, розбиті спортивні нагороди дітей, зім'ята гільза 23 мм з боїв в Ірпені.