Через війну нам довелося їхати з міста без речей, багато переїжджати, залишити рідних у цьому жаху, який був в нашому рідному місті. Найбільш страшно було, коли летіли літаки, досі страшно від цього звуку. Коли намагалися виїхати з Харківського вокзалу на початку березня 2022 року, було дуже багато людей у приміщенні вокзалу, дітей штовхали і був такий момент, що я не могла дістатись до сина. Потім, простоявши 5 годин на платформі під мокрим снігом, нам довелося повернутися додому на Салтівку. Це навіть мене травмувало.