Хочу побажати всім дітям, які пережили війну, мирного неба над головою.

Я народилася в місті Горлівці. До восьми років у мене було звичайне дитинство. Дружна сім'я, кішка, собака – усе це було. Але одного разу, коли ми збиралися з татом на ставок, пролунав гучний постріл. До цього я ніколи не чула подібних звуків.

Після пострілу ми швидко поїхали до бабусі. Через кілька днів я була в іншому місті, але через те, що там почали стріляти, ми поїхали до Києва. Усе це було спонтанно. У Києві я прожила пів року, після чого повернулася в Горлівку, думала, що обстріли закінчилися. Але надії не справдилися.

Через два тижні ми переїхали до Краматорська. Про це місто я чула вперше, тому була налякана, коли ми прибули на місце. Зараз я живу в цьому місті.