Мені 61 рік. Я живу у місті Краматорськ Донецької області. У мене є дві доньки. Старша також мешкає у Краматорську, а менша виїхала з дітьми і сватами у Хмельницьку область. Перші місяці війни я жила в її квартирі. Під час обстрілів ховалася в підвалі. Потім повернулася додому.

Моя квартира знаходиться на одинадцятому поверсі. З вікон видно аеродром. Вранці 24 лютого на ньому пролунали потужні вибухи. Я побачила дим. Зателефонувала невістці й дізналася від неї, що почалася війна. 

Спочатку багато магазинів не працювало. Дещо можна було купити на ринку. Найбільше я хвилювалася про те, щоб було чим нагодувати домашніх тварин, собаку й котів. Вода була завжди, а світло й газ періодично відключали. 

Хочу, щоб закінчилася війна, щоб моя донька й онуки повернулися додому. Хочеться спокійного життя.