Коли почалася війна, Дмитро Оселедько та його мама переїхали зі своєї квартири до будинку маминої подруги. Вона жила з 13-річною донькою Соней у центрі Маріуполя, неподалік Драмтеатру. 10 березня літак знову літав над будинком. Ці звуки вже нікого не дивували. Просто сигнал – настав час ховатися! Діма з мамою пішли у ванну, Соня зі своєю мамою сиділи у коридорі. «Все буде добре», – останні слова, які Діма сказав своїй мамі. Після падіння бомби хлопець отямився на руїнах будинку. З-під завалів допомоги просила 13-річна Соня. Більше не вижив ніхто.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: