Мені 50 років. Двоє моїх синів захищають батьківщину. Я з міста Слов’янськ, нікуди не виїжджала.

24 лютого 2022 року прокинулася від вибухів і в новинах побачила виступ Президента. Спочатку в місті був дефіцит продуктів, але це не критично було. Зараз все відновилося, все є. 

Все, що відбувається зараз, звісно, страшно. І за синів страшно, і взагалі все шокує, всього і не скажеш. Приємно буде, коли діти повернуться живі і здорові.

Деякі рідні виїхали, тепер не бачимося.

З психологічними проблемами, звісно, кожного дня стикаюсь.

Головне, щоб майбутнє було мирним, без війни, щоб всі наші воїни повернулися додому до своїх сімей, і був мир в Україні.