Артем прийшов у школу, в який нещодавно навчався, до укриття. А знайшов зайняття на наступні три роки. 

Коли Київ почали бомбити, молодий чоловік разом із мамою та сестрою прийшов до рідної школи. Тут не вистачало рук, щоб усім допомогти. І Артем взяв на себе частину обов’язків. А оскільки він як раз закінчував навчання у виші, то отримав пропозиції повернутися до школи вже викладачем інформатики.

Найбільш страшним моментом стало влучання російської ракети поблизу навчального закладу. Артем прокинувся від того, що зі стелі сипалася побілка. Потім ще довго він з учнями прибирали наслідки удару.