У мене є два сини, обидва живуть в Петрівці. Я оглядала маму, а коли вона померла, залишилася в Войтово. Живу зі співмешканцем. До війни нормально жилося і не так дорого все було, як тепер. У нас хоч і тихо було, але снаряди через центр літали. Один раз тільки біля кладовища падали ці бомби. У льох ховатися не довелося.

Я працюю соцпрацівником. Коли війна почалася, ми продовжували працювати, але зарплату тоді не отримували місяці чотири. У той час продукти в магазині брали в борг, благо, продавці входили в положення і записували, хто скільки винен. Потім все повертали, звичайно.

Так хочеться, щоб закінчилася війна і все налагодилося.