В цей жахливий день я була вдома, прокинулась і побачила багато дзвінків від сестри, передзвонила їй, а вона кричить Війна почалася! Від жахливих думок я відразу почала з дитиною збиратися і бігти до сестри. Потім почали ракети летіти і бази у нашому районі, ми всі два тижні сиділи в коридорі, я не змогла більше цього витримати й зібралась з сестрою їхати до Румунії за для безпеки дітей. Витримала там три місяці і повернулася додому, бо рідний дім. Сподіваємося, що війна вже скоро закінчиться! Продуктів з моменту початку війни зовсім не вистачає, бо я одинока мати і малозабезпечена сім'я, коштів від держави зовсім не вистачає на їжу, зовсім мовчу про щось інше.