Оксана вже понад 20 років працює у Київському Палаці дітей та юнацтва. Життя поруч із дітьми - яскраве, вони надихають. Вранці 24 лютого перший вибух був зовсім поряд із їхнім будинком у Києві. З чоловіком і доньками вони сховалися в шкільному укритті разом із котом. Потім виїхали до батьків, не знаючи, що їх район опиниться в окупації. Прожили там 12 днів - з дітьми, тваринами й навіть рибками. Чоловік вступив у тероборону, пізніше - поїхав на Харківщину. Вже понад рік він без ротацій. Вона тримається, працює з дітьми і вірить у перемогу України.