Я була у себе вдома, в Нікополі і мені подзвонила подруга о 5 ранку і сказала, що почалася війна. Всі говорили, щоб я з дитиною виїжджала. Я не поїхала, бо у мене лежача бабуся, яку нізащо не могла покинути.
Нікополь був без води півтора місяці. Мій брат Надєїн Олександр Юрійович (30.06.1989 р.н.) загинув 11.07.2023, він був бойовим медиком. У цей день рятував своїх побратимів і потрапив під обстріл.
Зараз я не працюю, у мене неповнолітня дитина і лежача бабуся. Про війну найбільше нагадують речі, які залишилися від мого брата - це форма та жетон.
