Головкін Андрій, учень 9 класу Запорізької гімназії №97 Запорізької міської ради

Вчитель, що надихнув на написання есе - Аравіна Світлана Василівна

Війна. Моя історія

Які важливі уроки можна отримати з наслідків війни? Чи може війна принести позитивні наслідки в розвиток людини? Важливі уроки, які я отримав з наслідків війни, охоплюють широкий спектр аспектів мого життя. Ці уроки дещо болючі та непередбачувані, але вони дали мені можливість зрозуміти глибші реалії життя, підштовхнули до переосмислення своїх цінностей та пріоритетів.

І хоча війна завжди призводить до трагедій та страждань, можна вказати на те, що, попри всі свої негативні наслідки, вона дала мені можливість знайти позитивні сторони в своєму розвитку.

У перші дні війни, коли справжня реальність ускладнилася, я переживав страх та зневіру. Важко було зрозуміти, що відбувається в Україні, що відбувається довколо мене і моєї родини та як це впливає на наше життя. На сьомий день повномасштабного вторгнення околицею, де я народився, виріс та проживав, де пройшло усе моє свідоме життя, оволоділи окупанти, і це мало великий вплив на мій настрій та емоційний стан. Гучні обстріли, відсутність зв'язку, світла та води створили надзвичайно складну ситуацію, яку важко описати словами. Для мене це були дні великої тривоги та незручностей, але саме у ці моменти моя родина та інші люди, демонстрували свою стійкість та здатність адаптуватися до екстремальних обставин.

Ми підтримували один одного, допомагали облаштувати побут, полагодити зіпсовані речі, дістати продукти харчування, щодня вистоюючи довжелезні черги біля магазинів за останнім товаром, що там залишився. Правда, нас, дітей, батьки не пускали за ворота, бо це було дуже небезпечно. Проте дорослі продовжували «тримати стрій».

Пересуватися селищем можна було лише пішки, тому мама з татом часто вранці виходили і поверталися після обіду. За цей час вони мали дістати хліба, солі, інших необхідних речей, навідати моїх бабусів і дідуся, допомогти їм з найнеобхіднішим, по-можливості десь знайти зв’язок, щоб написати знайомим, що ми живі.

День повномаштабного вторгнення приніс не лише руйнування і ненависть до окупантів, але й позитивні зміни в моє життя. Важливо відзначити, що війна часто змушує людей об'єднуватися в обличчі загрози. Це стосується як особистих відносин, так і спільної дії на користь громади.

Люди нашого селища почали більше спілкуватися та підтримувати один одного, оскільки вони розуміли, що це ключ до виживання у тих обставинах, у яких ми усі тоді опинилися. Важко недооцінити значення спільності і підтримки у такі моменти. Позитивний аспект цього процесу в тому, що він відкрив нові можливості для розвитку міжособистісних відносин і підвищив рівень емпатії серед односельчан.

Важливість людських стосунків стала більш очевидною, і це залишило глибокий слід у моєму серці та думках. Я вчуся цінувати дружбу, підтримку та розуміти, наскільки це важливо для благополуччя.

Після початку повномаштабного вторгнення, моє мислення та світосприйняття моєї сім'ї змінилися. Це являється показником того, як війна може вплинути на особисте життя. Моя сім’я відчула потребу якомога більше проводити часу разом, і це є дуже цінним уроком.

Війна змусила нас побачити світ у новому світлі та зробила більш обізнаними і вдячними за те, що ми маємо. Важко передати словами, наскільки цінним може бути кожен момент спільного життя в таких умовах.

Отже, моя історія війни – це ті важливі уроки, які я отримав. Важливість спілкування та підтримки родини, важливість міжособистісних відносин, можливість відновити старе спілкування та почати нове. А також позитивні зміни у моєму розвитку та розвитку родини, бачення та сприйняття цінностей по-новому, важливість того часу, який я можу провести з близькими людьми.