Я жила і працювала у Киеві. Зранку 24 лютого, як завжди, збиралася їхати на роботу в офіс, коли почались масовані обстріли. Я виїжджала з Києва 3 березня, і це було дуже важко. Бо таких, як я, було просто море! Тепер моя сім'я розкидана по всьому світу.           

До глибини душі вразила і розчулила мене допомога людей за кордоном. Я була вже у шести країнах Європи, і всюди везу з собою український прапор. Він нагадує про мою країну, яка зараз в біді.