Коли почалася війна, 43-річний Андрій із Маріуполя найбільше переживав про батьків. Шукав для них відносно безпечне місце, коли у квартирі вилетіли вікна, готував гарячу їжу на вулиці, коли не стало газу та світла, дбав про тата, коли той захворів.