Моє життя було нормальним. Я жила з мамою, ми не збирались залишати рідну домівку. Потім почалась війна. Постійно прилітали снаряди. Мені з мамою довелось піти у підвал. Не було води, світла та газу. Продуктів не було, тому що не завозили. 

Я виїхала з міста, тому що мене перевели по роботі. У місті залишались батьки. Вони виїхали перед окупацією.

 Батько всього цього не витримав та помер. 

Я живу в Дніпрі. Чекаю миру та повернення додому. Сподіваюсь, що все буде добре.