У мене троє дітей. Війна мене застала в Розівці. Обстріли були дуже сильними, мені було дуже страшно. Постійні прильоти, звуки артилерії – це був жах. Кожного дня ситуація загострювалась, тому я вирішила виїжджати.

Дорога була складною. На своїй автівці ми з чоловіком та дітьми їхали дві доби.

Зупинились у Запоріжжі, аби бути ближче до рідної домівки. Зараз головне, що всі мої рідні живі. Я сподіваюсь, що війна скоро закінчиться, та настане мир та спокій в Україні.