Я з міста Краматорська. Працюю в школі. Мені 39 років. Життя було до війни гарне.

Як почули з самого ранку вибух, так і дізналися, що вже почалося. Шокує взагалі ситуація. 

Люди помирають - це страшно, війна - це ненормально.

Зараз постійні перебої зі світлом. Не маю можливості працювати. Ми ж працюємо онлайн, а з перебоями світла - це щось страшне. 

Моя родина нікуди не виїжджала, ми тут всі разом. Всі живі і здорові і слава Богу. До цього часу ми отримували гуманітарну допомогу. 

У мене від цього вже втома психологічно. Я не знаю, що з нами далі буде. Звичайно, все зміниться. Але як воно буде - ніхто не знає.

Я не можу прогнозувати, що і як буде. Але сподіваємося, що скоро все скінчиться, і ми повернемося до мирного життя.