Мені 44 роки, проживав я в місті Рубіжне Луганської області. Підприємець в минулому: у мене був свій магазин, я займався меблями. Наразі в Дніпрі працюю в ПМСД. 

Спочатку взагалі не вірилося, що все це відбувається. Майже два місяці я був в окупації. У нас в місті не було нічого. 

Поруч зі мною розірвалася міна, мене контузило. І взагалі, коли йдеш по вулиці і навкруги валяються частини людей, трупи - це шок.

Мені пощастило просто сісти в машину, яка до Дніпра їхала. Було багато труднощів в дорозі: був дуже щільний обстріл, я ледь виїхав. Десь чотири доби добирався. 

У мене були психологічні проблеми, але справляюсь. Майбутнього наразі взагалі не бачу.