Через війну ми втратили житло, дохід та можливість вести нормальне життя. Дитина більше не має змоги займатися спортом. До війни син займався спортивним плаванням, мав 2 юнацький розряд. Найважчим був виїзд з окупованого Енергодару 9 березня 2022 року. Попри офіційний зелений коридор, частину колони, в якій опинилися ми, обстріляли. Ще й були погрози дідусю на блокпості (його ледве не розстріляли).

В Енергодарі бувало важко: не вистачало їжі, питної води та медикаментів.