За весь час війни я нікуди не виїжджав. Працюю на трубному заводі у Нікополі, не дивлячись на обстріли. Перші пів року бойових дій я сидів без роботи, але зарплату мені платили. Я міг купити продукти та ліки. Добре, що все відновилось. 

Я шокований, що росіяни на нас напали. Ми нікого не чіпали, не просили нас «звільняти». З багатьма рідними я припинив спілкуватись через різні погляди.

Я впевнений, що Україна переможе, і настане інше життя.