Ми жили добре, а зараз кошмар. Я проживаю одна, дуже важко. Живу в багатоповерхівці, далі за будинками ліс. Взимку були обстріли, в будинку вилетіли вікна. Ми ховалися то у ванній, то в коридорі, то в підвалі. Був справжній жах.
Коли перебили теплотрасу, у нас обгорів будинок, зараз все недоглянуте. Дивитися на нього страшно і прикро.
Війна сильно змінила наше життя. Тепер нема за що купити навіть шкарпетки. Спочатку у нас було тихо, але з кожним днем ставало все гірше. Потім потрапили в кафе - і там загинули всі співробітники.
Хочеться спокійного життя, щоб ми не думали, чим прогодуватися. Мрію, щоб закінчилася війна, але вже немає надії.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.