Історії, які ви нам довірили

1 2
меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

1 2
До всіх історій
Ліна Заруба

«Розуміли: якщо в підвал залетить снаряд, то нас може завалити»

переглядів: 467

До війни я працювала у Світлодарській лікарні медсестрою. Коли почався страшний обстріл, була на чергуванні. Один зі снарядів влучив у будівлю інфекційного відділення. Інші розлетілися по двору медкомплексу.

У мене досі розривається серце, коли згадую, що під час обстрілу мене вдома чекали діти й мама.

Зараз ми разом переживаємо страшні часи. Мій син Максим – єдина опора й моральна підтримка в родині. Коли за вікном чути вибухи, за безпеку рідних відповідає саме він.

Ми не ховалися в підвалі, бо розуміли: якщо в підвал залетить снаряд, то нас може завалити. Максим завжди веде нас у кімнатку, де немає вікон, і ми там сидимо, перечікуємо обстріли.

Осколками пошкодило чимало житла в Миронівському. Я досі не можу спокійно дивитися на спалений будинок сусідів.

Трохи від усього цього жаху увагу відвертає моє хобі – домашні квіти. Я про них дбаю, вони мене тішать. До війни у мене їх було дуже багато, але ми їхали, коли було зовсім страшно, і деякі квіти згинули.

Доводиться економити на всьому. У кімнатах холодно. Запасів вугілля може забракнути до кінця зими. У своєму селищі я не можу знайти роботи. Лікарні немає, а в сусідньому Світлодарську персонал скоротили. Їздити до Бахмута – дорого й довго. Грошей бракує навіть на хліб. Викручуємося дрібними підробітками. Син Максим тішить успіхами в навчанні, мріє стати програмістом. Дочка Аліна займається танцями.

Світлодарськ 2015 Текст Історії мирних
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій