Початок війни - це було дуже несподівано, досить тривожно і страшно. Ми дивилися новини, і нам було лячно. Ми не знали, що нас чекає в майбутньому. Ажіотаж був дуже великий. Подорожчали продукти, але люди все змітали з полиць, були черги величезні. 

Мабуть, найбільше шокувало, коли почали літаки кружляти. Було дуже гучно і страшно. Сильно злякалася менша дитина, і тоді ми вирішили виїхати.

Зі Слов’янська у Волинську область ми добиралися півтори доби. Було тяжко з маленькою дитиною - тоді їй було півтора року. У нас було чотири пересадки. Добиралися електричками, людей було багато. Звісно, паніка була.

Ми стали більше триматися одне за одного і цінувати час, проведений із дітьми. Надіємося, що війна якомога скоріше закінчиться, Україна переможе, і ми будемо жити далі в рідних домівках.