«У будинках дахи знесло, заправку підірвали, в один будинок ракета потрапила», -  розповідає про бойові дії у рідному селищі Станіслав Помазан. Коли зайшли російські військові, то вільно пересуватися стало неможливо. У населеному пункті почалися розбої, пограбування, у мирного населення відбирали машини.

Чоловік інвалід другої групи, у нього стоїть стент на серці, і після сильних нервових потрясінь він вирішив поїхати з рідного дому. Разом з ним евакуювалися син, невістка та онук. У селищі залишилася одна старенька мати Станіслава. За нею наглядають сусіди.

Під час евакуації чоловіка трясло від нервової напруги. І коли проїхали ворожі блокпости та побачили український прапор, то всі почали ридати від радості.

Почалися пограбування, почали машини відбирати, по домівках це все вивозять