Тамара Володимирівна перші місяці повномасштабної війни залишалася в рідному місті, намагалася щодня ходити на роботу. Жінка працювала продавцем в магазині і переживала, аби місцеві мали доступ до хліба та необхідних продуктів. Та коли обстріли в Лимані вже стали нестерпними, Тамара Володимирівна змушена була покинути своє рідне місто. Її будинок та оселя доньки зазнали значних руйнувань через інтенсивні обстріли росіян. Родині також довелося їхати буквально під обстрілами.