Щоб не збожеволіти від страху, я почала малювати. Пейзажі мене заспокоюють. Що було з Донецьком після Другої світової війни, я бачила на власні очі. Все було зруйноване, крім кінотеатру ім. Шевченка. Батько мені все розповідав, коли я була маленькою.
Того, що відбувається зараз, він би не пережив. Все це чорний жах. Добре, що моїх батьків вже немає, вони не бачать цього сорому, цього приниження.
.png "«Я двічі бігла від війни»")
.png "«Росіяни розбомбили мою квартиру»")
.png "Імена")
