Це було щось страшне. Коли почалась війна, у мене була істерика. Нас почали обстрілювати влітку 2022-го року. У нас по сусідству вбило хлопця – 23 роки. Я дуже боялась обстрілів.

В аптеках ліків не було, в людей була паніка, все покупали про запас. Потім все налагодилось.

Мої діти живуть в Нікополі. Там вони працюють - виїхати не можуть. Місто також сильно обстрілюють. 

Я дуже хочу миру, бо ми тільки зрозуміли, як ми гарно жили до війни.