У перший день війни було дуже гучно. Я не розуміла, що відбувається. Всі були налякані. Була паніка, всі боялись обстрілів. 

Я виїжджала до Кривого Рогу. Там мені видавали одяг та продукти. З собою я вивезла і стареньку бабусю. 

Ми повернулись додому. Зараз обстріли тривають, але поки все працює. По місту постійно прилітають снаряди. Я не хочу нікуди виїжджати. Мені шкода всіх, хто втрачає житло та рідних. Чекаю тільки миру.