Мені 68 років. Я жив у місті Харкові. Зранку 24 лютого зателефонувала донька і сказала, що почалася війна. Я не поставився до цього серйозно. Потім зателефонувала дружина і сказала, щоб я їхав в Охтирку. Я приїхав на автостанцію, але вона не працювала. Хотів добиратися автостопом, однак дружина зателефонувала ще раз і розповіла про те, що в Охтирці з’явилися російські танки. Я на два місяці залишився в Харкові. 

На початку війни стояли великі черги до супермаркетів. Якось я простояв годину, а коли зайшов, то побачив майже пусті полиці.

По питну воду ходив до джерела. По дорозі бачив руйнування й пожежі.

Постійно лунали вибухи. Шокувало звірство російських солдатів.