Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Юлія Олександрівна Великодна

«По дорозі чули вибухи – було дуже страшно»

переглядів: 78

Мені 35 років. Мешкаю в місті Охтирка Сумської області. Я інвалід першої групи: мені зробили трансплантацію кісткового мозку. Тільки-но я почала оживати після операції – прийшла війна і змусила мене чоловіком, з двома маленькими дітьми, племінницею і мамою тікати з міста. Ми дуже боялися окупації й бомбардувань, тому поїхали до знайомих у Черкаську область. Згодом знайшли квартиру. Сплачуємо лише комунальні послуги. Психологічно тяжко, бо весь час хочеться додому.

Ми залишили домівку 24 лютого. Їхали в супроводі поліції. По дорозі чули вибухи. Було дуже страшно. 

Під час війни ми зрозуміли, що треба цінувати кожну хвилину життя. Я намагаюсь весь час проводити з дітьми. Працювати не можу за станом здоров’я.

Хочу повернутись додому, до рідних. Хочеться, щоб війна скінчилася цієї зими. 

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Охтирка 2022 Текст Історії мирних жінки чоловіки діти переїзд психологічні травми обстріли безпека та життєзабезпечення здоров'я житло непродовольчі товари люди з обмеженими можливостями діти внутрішньо переміщені особи перший день війни
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій