Галині з трьома дітьми було важко в перші дні війни. Старша донька допомагала доглядати за меншими, яких опановував страх в підвалі під час бомбардувань. "Просто плакали всі, кричали діти, яких не можна було заспокоїти". Їм вдалось виїхати спочатку до Німеччини, а потім до Італії. Повернулись додому більше ніж за пів року. І дізнались, що було, куди повертатись, тільки завдяки мамі Галини, яка тричі сама тушила будинок.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: