Петро Павлович жив щасливо зі своїми рідними. Збудував будинок, придбав машину, працював, щоб сім’я жила в достатку. Але війна втрутилася в життя мирних жителів і зруйнувала їхні домівки, забрала рідних. Люди поїхали – і село спорожніло. Чоловіку довелося ховатись у підвалах, його дім зазнав обстрілу. Єдина мрія – щоб закінчилася війна.

Пів села немає, розбіглися, роз’їхались