З танку впритул вистрілили в наш будинок. Будинок згорів вщент. Ми побігли до сусідського підвалу. Потім тривалий час перебували напівголодні в підвалі коледжу. Обстріли не припинялися. Після втрати будинку й до евакуації ми перебували в холоді, голодні, в нелюдських умовах. Через 10 днів виїхали неофіційною колоною під обстрілами.

Найважче було те, що цей жах - знущання з неозброєних цивільних - став можливим.