Вікторія Шовкун

Люботинська загальноосвітня школа №3, 11 клас

Учитель, який надихнув - Смірнов Дмитрій Юрійович

“Війна. Моя історія”

Війна — це слово, яке назавжди залишиться в пам'яті кожного українця, кого вона здолала своїми тяжкими випробуваннями. Справжній терор війни важко описати словами. Це біль, страх, втрата, злість, але водночас це й внутрішня сила, цілеспрямованість та невідома раніше міць духу.

Відчувши перші ознаки війни, я зрозуміла, що наш світ зміниться назавжди. Все розпочалося з вибухів, а вже через годину зателефонувала бабуся, яка знаходиться в селі Глибоке, Харківської області. В той день я останній раз чула її голос за півтора роки. В цей день я забула, що таке нормальний сон, харчування та стабільні нерви. Все перевернулося з ніг на голову.

Цей день означав для мене надзвичайно багато. Це був переломний момент у житті нашої родини. Ми відчували велику відповідальність за своїх близьких і свою країну. У нас був вибір — залишитися та відстояти свою землю чи шукати безпеку в іншому місці. Ми обрали боротьбу, об'єдналися та підтримували один одного.

Після початку повномасштабної війни все змінилося. Наше щоденне життя вже не було таким, як раніше. Війна принесла нам втрати — втрату спокою, безпеки та деяких рідних сердець. Ми стали сильнішими, вчилися цінувати кожен момент, були вдячними за те, що ми разом.

Наша родина відвідала бабусю, через півтора роки, ми навідуємося щоб допомогти. Там і по цей момент лунають вибухи. Війна навчила мене цінувати мир, любов та сім'ю. Вона посилила зв'язки між нами та підняла нашу свідомість про значущість спільної боротьби за майбутнє.

У цих тяжких випробуваннях ми втратили багато, але й навчилися багато. Війна стала важливим розділом у нашій історії, яка залишить невичерпне натхнення та силу для майбутніх поколінь.