Я живу у Бериславі. З перших днів війни чую обстріли. Місто було в окупації. За весь цей час я нікуди не виїжджала, бо не можу кинути домашніх тварин. У Бериславі не було світла, води та газу, багатьом людям не вистачало продуктів. Після пережитого стресу у мене трусяться руки та ноги.

Можливо, доведеться виїжджати, - хто його знає, як воно буде. 

Моя донька живе у Німеччині. Я дуже чекаю на її повернення після закінчення війни. Я впевнена, що все буде добре.