Приходченко Аліна, учениця 11 класу комунального закладу «Харківський ліцей №164 Харківської міської ради»

Вчитель, що надихнув на написання есе: Коновалова Тетяна Володимирівна

«Моя Україна майбутнього»

Кожна людина хоч раз у житті уявляла свою країну в майбутньому. Насамперед, це стається після якихось подій, які впливають на подальшу долю країни (революцій, війн тощо). На превеликий жаль, так сталося, що про майбутнє України ми маємо говорити лише через призму воєнних дій. Вивчаючи історію, ми побачили, що наш народ пройшов через велику кількість нестерпних випробувань. І досі через них йде…

Колись чула, що Бог дає стільки випробувань людині, скільки вона здатна здолати. Навіть неможливо уявили, яким же сильним є український народ.

Зараз питання миру та безпеки постає вкрай гостро. Мир – це фундаментальна складова існування людства. Саме для мене Мир сьогодні – це душевний спокій. З початку повномасштабного вторгнення психічне здоров’я мільйонів українців зазнало величезних потрясінь. Я вважаю, що його покращення має бути пріоритетом для держави номер один. Мир – це ще й безпекові гарантії, які унеможливлюють настання подальших конфліктів. За допомогою них ми зможемо почати повноцінне відновлення всього зруйнованого, відродження економіки, перебудову освіти.

Лише тоді, коли людина мислить позитивно, у неї все вийде. Я оптиміст, тому мій веселий настрій завжди перекриває погані думки. Навіть у наших реаліях ми маємо ставити собі цілі, бажати чогось нового, йти до своєї мети і мріяти. Це дає позитив, оскільки не можна завжди мати гнітючий настрій. Не важливо, наскільки зараз нам тяжко, ми маємо йти тільки вперед. Я уявляю Україну майбутнього виключно як найкращий Твір українців. Звісно, у більш-менш недалекому минулому Україна могла б бути однією з провідних країн (якщо не провідною) Європи так точно. Але це все могло статися, якби не наші східні сусіди, які хочуть нас знищити. Значить історія захотіла віднести повну перебудову української держави саме на наш час.

Я впевнена, що Україна майбутнього матиме неймовірно високі перспективи в усіх галузях розвитку. Як індустріально-аграрна держава вона має величезний потенціал як в аграрному секторі господарства, так і в промисловості.

Не слід забувати, що саме наша країна першою у світі провела цифровізацію паспортної системи, що стало неймовірним стрибком у сфері сучасних технологій. Зважаючи на такий потенціал України, я переконала, що вона стане постіндустріальною країною з однією із найпотужніших промислово-аграрних баз у світі. Піднесення культури буде неминучим, оскільки так багато всього можна написати про наші реалії. Можливо, ми започаткуємо якийсь стильовий напрям... Але все ж таки найголовнішими сферами, які необхідно першочергово відновити, окрім економічної, є соціальна та екологічна. 

Після війни гостро постає питання працевлаштування, виплат заробітної плати, пенсій. Необхідно ввести всі зручності для людей, які втратили своє здоров’я через війну. Маю на увазі фізичні вади: відсутність кінцівок, нездатність органів чуття пізнавати світ тощо. Не можна знехтувати такою сферою, як екологія. Усіма засобами і тільки разом ми зможемо покращити стан нашої природи. Перехід на повністю екологічне виробництво – наш пріоритет. Я часто уявляю, якими будуть відбудовані міста і села. Це буде поєднання, здавалося непоєднуваних, напрямів: постмодернізму і національного стилю. Величезні будинки будуть прикрашати розписи з українськими мотивами. Це буде сучасно і дуже гарно. Уважаю за потрібне максимально наблизити сільську інфраструктуру до міської задля комфортного проживання кожної родини.

Після перемоги України у першу чергу я отримаю нові крила, тобто ніколи не матиму думки посміти поскаржитися на життя, хоча зараз уже її також немає. Уже після приїзду додому ми всім двором їстимемо шашлик і відзначатимемо перемогу України. Це точно буде найщасливіший день у нашому житті. Не слід забувати, що у період повоєнної відбудови наш психічний стан буде ще тяжче, ніж під час війни. Але лише за підтримки одне одного ми зможемо його покращити.

Усі ці всі зміни на краще можливі лише за умови формування національної свідомості українців. Найголовніше у будь-якій ситуації залишатися Людиною. Ми точно зможемо стати однією з найкращих для життя країн світу. Україна майбутнього – країна свідомих громадян-патріотів, гідних називатися Людьми, які несуть добро і світло в цей світ.